Ключ. слова: льняні відходи, натронне варіння, <$Ealpha>-целюлоза, в'язкість, зольність
Індекс рубрикатора НБУВ: Л774.5

Рубрики:

Виробництво целюлози з недеревної сировини

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вплив і визначено оптимальні показники основних технологічних параметрів (температури, концентрації реагентів і тривалості) процесу одержання Na-КМЦ із сульфітної хвойної вибіленої целюлози. Встановлено можливість використання як рослинної сировини для одержання Na-КМЦ натронної та нейтрально-сульфітної целюлози з луб'яних волокон льону та конопель.

Досліджено можливість одержання з відходів переробки льону целюлози для хімічної промисловості за допомогою нейтрально-сульфітного та моносульфітного способів делігніфікації. Показано, що підвищення pH середовища позитивно впливає на показники лляної целюлози. Додавання до варильного щолоку антрахінону у кількості 0,1 % від абсолютно сухої сировини поліпшує делігніфікацію та якість кінцевого продукту. Встановлено, що моносульфітна целюлоза, вибілена з використанням пероксиду водню та діоксиду хлору, цілком відповідає вимогам до целюлози для хімічної переробки.

Виявлено вплив основних технологічних параметрів (витрат реагентів, температури, тривалості процесу, pH середовища та використання каталізатору "Антрахінон") на процес одержання целюлози для хімічної переробки за різних методів делігніфікації лляних відходів. Уперше розраховано кінетичні параметри (константи швидкості та енергії активації) натронної делігніфікації лляних відходів. Проведено порівняльний аналіз процесів вибілювання лляної целюлози хлорвмісними та безхлорними реагентами: хлорною водою, діоксидом хлору, перекисом водню. Визначено оптимальні витрати реагентів та розроблено режими та схеми вибілювання лляної целюлози, які забезпечують її необхідну якість. Вивчено вплив умов варіння та вибілювання на молекулярно-масовий розподіл невибілених і вибілених лляних целюлоз. З'ясовано значущість основних параметрів нітрування стосовно ефективності етерифікації целюлози та якості одержаного лакового колоксиліну. Установлено оптимальні значення складу нітрувальної суміші, температури та тривалості процесу нітрування. Розроблено рецептуру нітроцелюлозного лаку марки НЦ-218 з лляного лакового колоксиліну. За визначеними оптимальними режимами делігніфікації та вибілювання розроблено принципові технологічні схеми одержання лляної целюлози для хімічної переробки.

Висвітлено теоретичні засади проектування станцій водопідготовки та очищення стічних вод, наведено рекомендації щодо виконання курсових і дипломних проектів з даної тематики. Розглянуто характеристики природної, стічної та очищеної води. Описано принципові технологічні схеми підготовки питної води, її реагентного пом'якшення й іонообмінного знесолення, а також очищення стічних вод міста. Запропоновано методики технологічних і гідравлічних розрахунків очисних споруд, наведено рекомендації щодо проектування змішувачів, установок для іонообмінного очищення води, напірних флотаційних установок, споруд очищення комунально-побутових і промислових стічних вод. Висвітлено сучасні підходи щодо компонування та розміщення очисних споруд та обладнання на станціях водоочищення. Наведено приклади розрахунку матеріального балансу для технологій підготовки й очищення води.

Освещены теоретические основы проектирования станций водоподготовки и очищения сточных вод, изложены рекомендации по выполнению курсовых и дипломных проектов по данной тематике. Рассмотрены характеристики природной, сточной и очищенной воды. Описаны принципиальные технологические схемы подготовки питьевой воды, ее реагентного смягчения и ионообменного обессоливания, а также очищения сточных вод города. Даны методики технологических и гидравлических расчетов очистительных сооружений, изложены рекомендации по проектированию смесителей, установок для ионообменного очищения воды, напорных флотационных установок, сооружений очищения коммунально-бытовых и промышленных сточных вод. Освещены современные подходы к компонованию и размещению очистительных сооружений и оборудования на станциях водоочищения. Изложены примеры расчета материального баланса для технологий подготовки и очищения воды.

Досліджено мікроскопічну будову соломи ріпаку та целюлози, одержаної варінням стебел ріпаку у розчині пероцтової кислоти. Визначено фракційний склад пероцтової ріпакової целюлози за довжиною волокна. Встановлено, що пероцтова целюлоза із соломи ріпаку за своїми фізико-механічними показниками наближається до целюлози сульфатної вибіленої з листяної деревини.

Досліджено процес варіння целюлози з соломи ріпаку окисно-органосольвентною делігніфікацією. Вивчено вплив основних технологічних параметрів процесу (тривалості, температури, гідромодуля варіння, концентрації пероцтової кислоти та пероксиду водню, виду каталізатора) на вихід і властивості волокнистих напівфабрикатів. Установлено, що використання каталізаторів у процесі варіння соломи ріпаку розчинами пероцтової кислоти дозволяє зменшити вміст лігніну у волокнистому напівфабрикаті. Каталізатор молібдат натрію більш селективно діє на лігнін і не призводить до гідролізу полісахаридів. Одержано математичні залежності, що адекватно описують процес делігніфікації соломи ріпаку пероцтовою кислотою.

Наведено класифікацію і структуру, способи одержання і характеристику полімерів. Описано анатомічну і мікроскопічну будову, хімічний склад, термічну деструкцію і гідроліз рослинної сировини. Викладено сучасні теоретичні уявлення про фотосинтез целюлози в рослинах, конформації молекул целюлози, роль водневого зв'язку, надмолекулярну структуру і хімічні властивості целюлози. Показано типи зв'язків, функціональні групи і хімічні властивості лігніну, а також хімізм процесів одержання целюлози із рослинної сировини різними способами делігніфікації. Наведено характеристику пентозанів, гексозанів, уронових кислот, пектинових речовин і напрями використання екстрактивних речовин. Висвітлено загальні відомості про етери та естери целюлози, способи їх одержання та властивості.

Розглянуто розробку технологій виробництва різних за призначенням матеріалів із альтернативних нафті та газу природних джерел сировини, зокрема з целюлози. Мета дослідження - визначення оптимальних значень технологічних параметрів процесу окиснення бавовняних волокон (БВ) дією різних окисників - пероксиду водню, оксону, PINO - на показники якості оксицелюлози. Окиснення механічно подрібнених БВ розчинами пероксиду водню, оксону і PINO проведено з барботуванням повітря за допомогою компресора через розчин целюлози в круглодонній колбі, зануреній у водяну баню необхідної температури. Для визначення оптимальних параметрів процесу використано методи планування експерименту та оптимізації. Досліджені окисники для одержання оксицелюлози з БВ за збільшенням ефективності розміщуються в такий ряд: пероксид водню - оксон - PINO. За допомогою метод повного факторного експерименту визначено рівняння регресії, які адекватно описують процес отримання оксицелюлози з волокон бавовни дією оксону та PINO, а за допомогою методу Гаусса - Зейделя - оптимальні значення технологічних параметрів процесу одержання оксицелюлози. Показано, що проведення процесу окиснення БВ за оптимальними значеннями технологічних параметрів надає змогу одержати бавовняну оксицелюлозу з вмістом карбоксильних груп до 3 %. Одержану оксицелюлоза можна використовувати в медицині як один із компонентів нетоксичних, кровоспинних, антимікробних матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л774.5

Рубрики:

Виробництво целюлози з недеревної сировини

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л779.5

Рубрики:

Обгортковий папір

Шифр НБУВ: Ж101341 Пошук видання у каталогах НБУВ